Джерело: Юридична практика
Юлія Кальова, керуюча партнерка ProfiLegal, адвокат
Аліна Олексюк, адвокат практики захисту бізнесу у кримінальних провадженнях ProfiLegal
Тенденція до проведення невідкладних обшуків правоохоронними органами перетворилась у настільки системне та поширене явище, що потреба у врегулюванні цього питання була лише справою часу. Чи то іронія, чи то карма, але за збігом обставин найгучнішим невідкладним обшуком виявився обшук у детективів НАБУ.
У будь-якому разі реакція не забарилася. Вже сьогодні в професійному середовищі можна почути про законопроєкт № 12439, внесений до парламенту ще у січні цього року.
Якщо його ухвалять у погодженій правоохоронним комітетом редакції, то на сторону обвинувачення чекають цікаві зміни у порядку проведення невідкладних обшуків.
Чи виграє від цього бізнес? Питання поки що риторичне, адже практикуючі адвокати, що спеціалізуються на кримінальному праві та процесі, вбачають у тексті законопроєкту норми, які можна перетворити на нові процесуальні лазівки сторони обвинувачення.
Прощавай, невідкладний обшук для врятування майна
Чинна редакція статті 233 Кримінального процесуального кодексу України дозволяє проводити обшук без попереднього постановлення слідчим суддею ухвали, зокрема коли йдеться про «необхідність врятувати майно».
На практиці ця підстава перетворилася на справжній «універсальний ключ», яким правоохоронці не просто зловживають, а радше кожного разу індивідуально інтерпретують положення законодавства у вигідний для себе бік. Саме під прикриттям «порятунку майна» проводилися обшуки в офісах та на підприємствах, вилучалося обладнання, документи чи комп’ютерна техніка (див. попередню статтю авторів «Невідкладні репресії бізнесу: методи юридичної протидії»).
Проєкт Закону пропонує закрити цю лазівку. У переліку залишаться лише два винятки: (1) порятунок життя людей; (2) безпосереднє переслідування підозрюваних у тяжких чи особливо тяжких злочинах (перелік таких злочинів чітко визначено).
Відтак, правоохоронці більше не зможуть прикриватися «порятунком майна», щоб виправдати поспішні обшуки. Це має зменшити кількість безпідставних вторгнень у бізнес.
Бізнес отримає голос у суді
Ще одна новація — розширення прав власників майна та приміщень, де відбувався обшук. Відтепер вони зможуть бути присутніми у суді під час розгляду клопотання про легалізацію обшуку та навіть оскаржувати ухвалу слідчого судді, винесену за наслідками розгляду такого клопотання.
Такі запропоновані зміни відповідають вимогам Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Так, ЄСПЛ у своєму нещодавньому рішенні від 10.07.2025 р. у справі «Корнієць та інші проти України»» наголосив на системній проблемі — відсутності дієвих механізмів оскарження невідкладних обшуків у національному законодавстві. А це — порушення Конвенції.
Таким чином, через запропоновані до КПК України зміни, бізнес отримає реальний інструмент впливати на процес і захищати свої права у суді, а не лише мовчазно спостерігати, як його майно «тимчасово» вилучають.
72 години «невідкладності»: компроміс чи пастка?
Ще одна зміна стосується строків. Сьогодні КПК України вимагає від слідчих «невідкладно» звертатися до суду для легалізації обшуку.
Натомість Проєкт Закону пропонує уточнити: звернення має бути «невідкладним, але не пізніше 72 годин».
З одного боку, це додає визначеності. З іншого — чи можна назвати «невідкладним» клопотання, подане через три дні? Верховний Суд уже зазначав: якщо наявні в матеріалах кримінального провадження обставини не свідчать про обʼєктивні й нездоланні перешкоди звернутися з відповідним клопотанням якнайшвидше, це свідчить про порушенням приписів ч. 3 ст. 233 КПК України, та є підставою до відмови слідчим суддею в легалізації обшуку ех post factum (постанова ОП ККС ВС від 07.10.2024 р. у справі № 466/525/22).
Відтак, запропоновані законодавцем зміни, можуть призвести до того, що 72 години стануть новою лазівкою для маніпуляцій стороною обвинувачення.
Отже, Проєкт Закону №12439 — це спроба збалансувати інтереси бізнесу та правоохоронців. Він безперечно посилює судовий контроль і наближає наше законодавство до європейських стандартів, проте залишає «поле для маніпуляцій» стороною обвинувачення.
Для бізнесу головний висновок простий: потрібно уважно стежити за процесом та бути готовими активніше захищати свої права у суді. Бо «епоха порятунку майна» як зручного інструменту для обшуків, схоже, справді добігає кінця.