Джерело: Юридична газета
Юлія Кальова, керуюча партнерка ProfiLegal
Кримінальна практика, судова реформа та захист бізнесу: Юлія Кальова про ключові теми XIII Західноукраїнського юридичного форуму.
У Львові 18-19 червня відбувся XIII Західноукраїнський юридичний форум Асоціації правників України. Це традиційна дводенна подія, яка щороку об’єднує правничу спільноту для обговорення актуальних викликів, обміну досвідом та професійного нетворкінгу.
У центрі уваги — добір суддів, реформа адвокатури, розвиток саморегулівних професій, міжнародний арбітраж, оновлення законодавства, кримінальна практика та розвиток юридичного бізнесу.
День 1
Форум розпочався зі спеціального інтерв’ю. Розмову вели член Правління АПУ, партнер-засновник VB PARTNERS Денис Бугай та член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Чумак. Денис Бугай подякував ВККС за постійну комунікацію з правничою спільнотою та відзначив прогрес у подоланні кадрового дефіциту в судовій системі.
У відповідь Сергій Чумак нагадав, що після майже чотирирічної паузи в роботі ВККС нинішньому складу знадобилося два роки для виходу на стабільні операційні потужності. За його словами, після завершення добору до першої інстанції головним пріоритетом стала апеляційна ланка. Комісія вже посилила Сумський, Запорізький та Закарпатський суди й перейшла до «судів-мільйонників». Зокрема, у липні очікується завершення конкурсу до Львівського апеляційного суду, який до кінця року може отримати 28 нових суддів.
Також Сергій Чумак поділився найближчими планами Комісії: завершити добір до апеляційних судів та підготувати новий конкурс до адміністративних апеляцій. До осені ВККС планує перейти до третьої черги регіональних судів, а в липні — розпочати роботу щодо Рівненського та Полтавського апеляційних судів.
Щодо подолання дефіциту, який охоплює 2488 вакансій, спікер повідомив, що до кінця червня завершиться загальна спеціалізація для першої інстанції. Він зауважив кандидатам, що на співбесідах бали не нараховуватимуться, а визначальним є результат кваліфікаційного іспиту. Головними викликами член ВККС назвав наслідки тривалої відсутності Комісії та постійні зміни процедур.
Наприкінці розмови Денис Бугай порушив тему цифровізації та запитав про використання штучного інтелекту в судовій системі й роботі ВККС. Сергій Чумак розповів, що ВККС уже експериментує з ШІ (зокрема за участі Романа Сабодаша) для аналізу матеріалів співбесід, відкритих реєстрів та проєктів рішень. На його переконання, технології не замінять людину при ухваленні рішень, але здатні суттєво прискорити аналітичну роботу.
Питання добору
Обговорення на ХІІІ Західноукраїнському юридичному форумі продовжилося панеллю, присвяченою добору суддів, інституційній взаємодії та практичному досвіду кандидатів. Модерував дискусію член Правління АПУ, партнер-засновник VB PARTNERS Денис Бугай.
Роман Сабодаш, член ВККС України, окреслив масштаби кадрового дефіциту: на червень 2026 року вакантними залишаються 51 посада у Верховному Суді, 438 — в апеляційних судах та 1919 — у місцевих. Він зазначив, що обсяг конкурсів виявився більшим за очікуваний — на добір до місцевих судів подалися 9337 осіб, а до апеляційних — 2076. Спікер подякував АПУ за підтримку регіональних зустрічей із кандидатами та розповів про масштабну інформкампанію, під час якої секретаріат Комісії фактично в ручному режимі допомагав учасникам із подачею документів.
Дмитро Шаповал, суддя Західного апеляційного господарського суду, поділився досвідом переходу в професію та підкреслив, що конкурс вимагає значних часових і моральних ресурсів. Він порадив майбутнім кандидатам критично оцінити власний етичний бекграунд і детально вивчити практику співбесід, оскільки успішний іспит не гарантує перемогу — на етапі співбесіди ключовими стають питання доброчесності.
Дмитро Остапенко, адвокат і фіналіст конкурсу до ВАКС, проаналізував другий конкурс до Антикорупційного суду. Він звернув увагу на суттєву зміну рейтингу після співбесід (13 кандидатів із топ-21 за іспитами не потрапили до фіналу). Спікер поділився, що його співбесіда з ГРМЕ стосувалася роботи в комісії АРМА, а не визначених законом критеріїв, через що він наразі оскаржує рішення про невідповідність у Касаційному адміністративному суді. Також він згадав про нероз’яснене скорочення вакансій у ВАКС наприкінці конкурсу.
Ірина Химчак, партнерка BeCentric, поділилася висновками щодо комунікаційного супроводу доборів. За її словами, дослідження виявило головні стримувальні фактори для кандидатів — недостатню винагороду та брак довіри до процедур, тоді як головним мотиватором було бажання служити державі. Вона наголосила, що метою кампанії було залучення в систему адвокатів та науковців, а системна відкритість ВККС є головним інструментом побудови довіри суспільства й правників.
Проміжні підсумки роботи Верховного Суду
Черговим етапом форуму стало інтерв’ю про проміжні підсумки роботи Верховного Суду. Розмову з головою секції суддів АПУ, суддею Верховного Суду Дмитром Гудимою модерував керуючий партнер KODARY Partners Ярема Кондратюк.
Дмитро Гудима нагадав, що завданням Верховного Суду є формування висновків щодо застосування норм права та усунення суперечностей у судовій практиці. Проте забезпеченню цієї єдності заважає значний обсяг і різноманіття справ, а також недосконалість процесуальних механізмів передачі справ на розгляд палат, об’єднаних палат і Великої Палати. Через це розбіжна практика з окремих питань, включно з юрисдикційними, може зберігатися тривалий час.
Дмитро Гудима також детально описав щоденне навантаження на суддів:
- У звичайному режимі суддя Касаційного цивільного суду отримує близько 5 нових матеріалів на день.
- У періоди відпусток чи відряджень колег навантаження може зростати до 15–18 нових справ щоденно.
- Через це значна частина часу витрачається не на підготовку рішень, а на процесуальні питання (перевірку реквізитів скарг, розрахунок судового збору тощо).
На переконання судді Верховного Суду, заповнення вакантних посад повністю проблему не вирішить, адже збільшення кількості суддів потребує додаткових ресурсів для апарату суду. Натомість Дмитро Гудима назвав ефективнішим шляхом удосконалення касаційних фільтрів і збалансування процесуальних механізмів, щоб судді могли зосередити час саме на здійсненні правосуддя.
Питання адвокатури
На форумі також відбулася сесія «Адвокатура: реформа, виклики та майбутнє». Дискусію модерував віцепрезидент АПУ, керуючий партнер Dexis Partners Іван Городиський. Учасники панелі детально обговорили внутрішні виклики інституту, євроінтеграцію та питання самоврядування.
Генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента України Віктор Дубовик висловив думку, що каталізатором для актуалізації реформи стала замороженість демократичних процесів в органах адвокатського самоврядування під час воєнного стану. Він зазначив, що в повсякденній професійній діяльності системних проблем не бачить, а сама реформа не є прямою вимогою членства в ЄС, оскільки європейські моделі функціонування адвокатури відрізняються. Головне — це відповідність інституцій демократичним стандартам.
Президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM Микола Стеценко звернув увагу, що потребу в реформі має усвідомити як керівництво адвокатури, так і вся правнича спільнота, а її практична реалізація залежатиме від рішень парламенту. На його переконання, першопричина змін полягає у внутрішній потребі мати незалежну, сильну та сучасну адвокатуру, здатну забезпечувати верховенство права, хоча інструменти євроінтеграції також передбачають це реформування.
Питання забезпечення права адвокатів
Директорка ГО «Адвокат майбутнього» Дар’я Писаренко виокремила питання забезпечення права адвокатів на пряме голосування та право бути обраними до органів самоврядування. Вона зауважила, що пряма вимога щодо реформи вже міститься в документах переговорного процесу з ЄС щодо першого кластеру. Спікерка навела приклади Франції та Німеччини, де використовують дистанційні чи поштові механізми голосування, та наголосила, що першочерговим завданням є саме оновлення закону, оскільки вибори за чинними правилами можуть зберегти існуючу модель ще на п’ять років.
Адвокат, член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області Олег Іванов акцентував на потребі у продуктивній дискусії та готовності спільноти переходити до дій. Коментуючи аргументи про відтермінування виборів, він зазначив, що в умовах війни будь-яке скупчення людей є потенційною ціллю, тому цей чинник не є визначальним. Спікер звернув увагу на відсутність діалогу між прихильниками та противниками виборів і закликав до відкритого обговорення мотивів для пошуку спільних рішень.
На завершення сесії учасники переглянули відеозвернення міжнародного консультанта Ради Європи Джеремі МакБрайда. Він нагадав, що Україна входить до числа 32 держав, які підписали Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката. Документ встановить юридично обов’язкові стандарти щодо доступу до професії, свободи вираження поглядів та дисциплінарних проваджень. Контроль за виконанням Конвенції здійснюватиме новостворена Група експертів GRAVO через періодичну звітність, моніторингові візити та залучення громадянського суспільства.
Розвиток професій
Перший день ХІІІ Західноукраїнського юридичного форуму АПУ завершився сесією «Розвиток інших саморегулівних професій». Модератор панелі, приватний виконавець Андрій Авторгов, запропонував оцінити стан цих інститутів за критеріями прозорого доступу, справедливих дисциплінарних процедур, незалежності від регулятора та рівня суспільної довіри.
Президент Нотаріальної палати України Володимир Марченко зауважив, що нотаріат наразі є самоврядною, а не саморегулівною професією, і для повноцінного переходу необхідне ухвалення законопроєкту №5644. Він також наголосив, що поділ на державних і приватних нотаріусів є штучним і не відповідає природі професії.
Приватний виконавець Зорян Маковецький відзначив, що розвиток інституту приватного виконання сповільнився через призупинення законопроєкту №5660. Спікер наголосив на необхідності зрівняння повноважень із державними колегами та запровадження прямих виборів до органів Асоціації приватних виконавців України. Андрій Авторгов додав, що процедура іспитів наразі не цілком анонімна, а в Дисциплінарній комісії досі домінує регулятор. На його думку, у перспективі Україна має повністю перейти до приватної моделі виконання, як у країнах ЄС.
Приватна виконавиця та медіаторка Ольга Верба поділилася досвідом Польщі, де шлях до сучасної системи судових коморників тривав майже два десятиліття й довів, що без сильного самоврядування професія не здатна ефективно взаємодіяти з державою.
Арбітражний керуючий Мар’ян Чорній розповів про зміну філософії професії, яка відходить від ролі ліквідатора в бік санації та реструктуризації задля збереження бізнесу. Він також згадав законодавчі ініціативи щодо посилення професійних гарантій та відповідальності за ігнорування запитів арбітражних керуючих.
Голова Науково-експертної ради АПВУ, професор Юрій Білоусов підкреслив, що реформи окремих інститутів неможливі без формування єдиного бачення всієї правничої професії та спільних етичних стандартів. Він також підтримав ідею подолання поділу між державними та приватними інститутами.
День 2
Другий день заходу відкрили Президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM Микола Стеценко, член Правління АПУ, партнер-засновник VB PARTNERS Денис Бугай та партнер АО «Матвіїв і Партнери» Андрій Багряк, які привітали учасників і дали старт обговоренням.
Микола Стеценко наголосив, що попри повномасштабну війну Україна продовжує гармонізувати законодавство з правом ЄС і долає шлях реформ, який інші держави-кандидати проходили в мирний час. Він зазначив, що українська правнича спільнота вже є повноцінною частиною європейського дискурсу та готова ділитися власними напрацюваннями. Також спікер окреслив амбіцію АПУ посилювати роль «сторожа» верховенства права, який моніторить процеси в державі, реагує на зловживання та допомагає суспільству розуміти суть реформ.
Денис Бугай презентував офіційно запущений проєкт «Книга пам’яті правників». Ідея зафіксувати пам’ять про колег, які загинули на фронті, виникла в АПУ рік тому. Зараз на спеціальному сайті вже розміщено 30 анкет адвокатів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, помічників правників, нотаріусів та викладачів. Команда проводить велику дослідницьку роботу, збираючи спогади від рідних, друзів і побратимів полеглих. Надалі розвиток проєкту передбачає створення сторінок у соцмережах, видання книг та запуск англомовної версії сайту.
Міжнародний арбітраж
Захід продовжився сесією «Міжнародний арбітраж в умовах глобальних викликів». Модератор панелі, керівник відділу супроводження ЗЕД та міжнародних арбітражів МХП Остап Подвірний, запропонував розглянути арбітраж як практичний інструмент захисту, де шлях до реального повернення коштів ускладнений санкційними, воєнними та політичними чинниками.
Заступник голови МКАС при ТПП України Володимир Нагнибіда відзначив високу конкурентоспроможність українських юристів у світі попри роботу в умовах повітряних тривог. Серед глобальних трендів він назвав регіоналізацію арбітражу (Сингапур, Гонконг, Дубай, Стамбул) та розвиток ШІ. В українському контексті спікер виділив Закон №4856-IX, який розширив компетенцію МКАС та створює умови для перетворення України на майданчик для вирішення інвестиційних спорів.
Партнер AVELLUM Олексій Маслов окреслив кроки для зміцнення проарбітражного статусу України через розв’язання практичних проблем. Він назвав серед пріоритетів модернізацію форми арбітражних угод, механізми виконання забезпечувальних заходів та чітке застосування принципу res judicata. Також експерт наголосив на важливості закріплення підходу Верховного Суду 2024 року, який не дозволяє блокувати арбітражний розгляд позовами про недійсність угод.
Партнер AGA Partners Павло Лебедєв проаналізував спори в міжнародній торгівлі, кількість яких зростає через проблеми з поставками, якістю та демереджем. Він звернув увагу, що арбітри дедалі рідше сприймають посилання на форс-мажор як виправдання. Спікер виділив і галузеву специфіку: у логістиці переважають спори щодо фрахту, в паливному секторі відчутний вплив геополітики, а в оборонній сфері ключовими є конфіденційність і нейтральне право.
Партнер ADER HABER Ігор Крижановський закликав бізнес розглядати арбітраж як інструмент стратегічного управління ризиками й планувати захист ще на стадії укладання угод. Через суворий санкційний комплаєнс у традиційних хабах дедалі популярнішими стають альтернативні майданчики (Дубай, Сингапур, Гонконг). Для реального виконання рішень він порадив шукати активи контрагентів ще на етапі due diligence, використовувати інститут надзвичайного арбітра та механізми third-party funding.
Питання кодексів
На форумі також відбулася сесія «Нові кодекси: чи встигає юридична спільнота за законодавцем?». Дискусію, присвячену оновленню цивільного й трудового законодавства, модерував адвокат Роман Посікіра.
Радник Голови Верховної Ради України Михайло Хоменко спростував твердження про брак фахового обговорення законопроєкту №15150. Він повідомив, що до роботи залучили близько 300 експертів, а в поправках до другого читання вже врахували зауваження ЛГБТІК+ спільноти, жіночих рухів та ГО. Спікер закликав правників аналізувати конкретні редакції норм, а не давати загальні оцінки інститутам.
Суддя Верховного Суду Віктор Пророк зауважив, що єдина судова практика щодо чинного Цивільного кодексу ще формується, тому повне оновлення акта змусить вибудовувати правозастосовні підходи заново. На його думку, нагальної потреби у повному переписуванні кодексу зараз немає, а ефективнішим є шлях точкових змін із обов’язковим залученням практиків.
Адвокатка Олена Сібірцева наголосила, що чинний Сімейний кодекс працює ефективно й потребує лише точкових коригувань. На її переконання, інтеграція сімейного права у новий Цивільний кодекс може ускладнити захист прав дітей та усиновлення. Також вона виділила необхідність розвитку шлюбних договорів для зменшення кількості майнових спорів.
Доцент ЛНУ ім. Івана Франка Дмитро Швець звернув увагу на відсутність широких обговорень останніх проєктів Трудового кодексу на рівні університетських кафедр. Він наголосив, що нове трудове законодавство має ґрунтуватися на європейських принципах і відмовитися від радянської спадщини.
Народна депутатка Наталія Піпа підтримала точкове оновлення законодавства та повідомила про підготовку альтернативного законопроєкту. Вона висловила занепокоєння окремими положеннями сімейного права та концепцією презумпції запису в реєстрі. Також Наталія Піпа повідомила, що подала понад 6 тисяч поправок до законопроєкту.
Кримінальна практика
На форумі далі відбулася шоста сесія «Кримінальна практика». Дискусію, присвячену практичним аспектам захисту бізнесу, актуальним викликам адвокатів та міжнародній співпраці, модерував керуючий партнер АО «Матвіїв і Партнери» Сергій Матвіїв.
Партнер MORIS Станіслав Пелюк проаналізував важливі позиції Верховного Суду. Він звернув увагу на постанову ОП ККС ВС від 1 червня 2026 року у справі №85/1242/17. Суд дійшов висновку, що обвинувачений несе ризик наслідків власних рішень у разі зловживання частою зміною захисників задля затягування строків давності. Також спікер виділив постанову від 24.02.2025 у справі №991/7253/23. Вона визнала можливість перегляду ухвал слідчих суддів за нововиявленими обставинами, якщо вони безпідставно обмежують конституційні права людини й не мають інших засобів захисту.
Радниця VB PARTNERS Лілія Кузнець проаналізувала сучасні тенденції міжнародної правової допомоги та екстрадиції. Вона відзначила активізацію співпраці України з Кіпром, ОАЕ, Швейцарією та Австрією. Також експертка звернула увагу на зростання кількості екстрадицій в Україну у 2024–2025 роках. Окремо вона проаналізувала рішення Апеляційного суду Парижа щодо відмови в екстрадиції українського підприємця. На її думку, це рішення матиме суттєвий вплив на подальшу міжнародну практику.
Превенція та кримінально-правовий комплаєнс
Керуюча партнерка ProfiLegal Юлія Кальова наголосила на важливості превенції та кримінально-правового комплаєнсу. Вона окреслила ризики, пов’язані з операціями з поворотною фінансовою допомогою, які правоохоронці часто розглядають як механізм ухилення від сплати податку на прибуток. Для мінімізації ризиків експертка порадила своєчасно повертати кошти, ретельно документувати господарські операції та завжди чітко фіксувати їхню реальну економічну мету й діловий зміст.
Керуючий партнер АО «Відар» Станіслав Борис порушив тему тиску на адвокатів та захисту професійної таємниці. Спікер навів статистику ОГП щодо зростання кількості проваджень проти колег та вказав на відсутність реальних розслідувань злочинів проти представників професії. Він наголосив на обов’язковій участі представників адвокатського самоврядування під час обшуків.
Як приклад навів рішення ЄСПЛ у справах Denysyuk and Others v. Ukraine та Černý and Others v. the Czech Republic. За його словами, вони підтверджують посилений захист адвокатської таємниці, зокрема щодо електронних носіїв інформації.
Старт юридичного бізнесу: відвертий досвід
Дискусію, присвячену викликам створення власної практики, побудові команд та адаптації до ринку, модерував партнер-засновник VB PARTNERS Денис Бугай. Він відмовився від класичних монологів і перетворив панель на динамічний бліц гострих запитань до керівних партнерів.
Серед іншого, він презентував ексклюзивне дослідження ринку на основі даних OpenDataBot та фінансової звітності 85 брендів. Він повідомив, що у 2025 році обсяг ринку юридичних послуг сягнув майже 6 млрд грн (+14%). Водночас зафіксовано жорстку концентрацію — 87% доходів контролюють топ-30 фірм, залишаючи іншим 55 брендам лише 13% ринку. Ці цифри модератор одразу перевів у формат експрес-запитань до спікерів щодо реального стану справ у їхніх компаніях.
Керівний партнер Asters Олексій Дідковський погодився з трендами, зазначивши, що перше півріччя 2026 року дає близько 15% зростання в євро. Проте головними викликами наразі є загальна втома людей і потреба в жорсткому контролі за білінгом та збором платежів. Керуючий партнер AVELLUM Микола Стеценко додав, що попри хороші результати 2026, суттєво зростають витрати, які тиснуть на загальну маржинальність бізнесу. Цю думку підтримав і старший партнер ЮК MORIS Мар’ян Мартинюк. Він наголосив, що операційні витрати та кадри фактично нівелюють зростання, а сам український ринок у доларовому еквіваленті залишається замалим.
До аналітичного обговорення із лаконічними практичними кейсами долучилися регіональні та нішеві гравці, чиї виступи чітко відобразили загальні тренди. Партнерка АО «Матвіїв і партнери» Роксолана Костур поділилася, що через збільшення строків оплат від клієнтів їм довелося впровадити окрему роль фінансового менеджера для контролю розрахунків. Керуючий партнер Riyako&Partners Євген Ріяко розповів, як концентрація на двох ключових продуктах та зміна позиціонування дозволили досягти зростання 50% за рік.
Внутрішня кухня фірм та інструменти залучення клієнтів
Наступні блоки запитань Дениса Бугая стосувалися внутрішньої кухні фірм та інструментів залучення клієнтів. Відповідаючи на питання про міжнародні стандарти, Микола Стеценко розповів, що AVELLUM на старті переймала системність у Baker McKenzie. Згодом очевидно необхідними кроками стали тайм-трекінг та детальна CRM-система. Коментуючи опитування залу, за яким лідирують особистий нетворкінг і репутація, Євген Ріяко резюмував, що публічність у Facebook та виступи запускають первинний інтерес ринку. Проте фінальну крапку у залученні великих проєктів усе одно ставлять рекомендації професійного середовища.